Як ліквідувати монополію влади на законотворчість? Як дієво контролювати місцеву владу? І залучити українців Криму до активного політичного процесу і виборів? Про це в програмі «Молодь плюс» говорили з Анатолієм Октисюком, експертом Міжнародного центру перспективних досліджень. За його словами, відповідь на ці питання є – інтернет-демократія.
– Законопроект про онлайн-петиції. Як він працює і як допоможе звичайним українцям доносити свої ідеї до влади?
Законопроект покликаний змінити монополію влади на законотворчість
– Законопроект покликаний змінити монополію влади на законотворчість, дає можливість громадянському суспільству, звичайним пересічним громадянам долучатися до законотворчого процесу шляхом подання петицій. Він полягає в тому, що піввідсотка людей можуть претендувати на законодавчу ініціативу, яку вони можуть подати уряду або центральному органу виконавчої влади, або напряму парламенту. Це має бути ініціативна група, яка розміщує петицію або подання на спеціальному веб-сайті. Банери сайту мають бути розміщені на сайті президента, Верховної Ради, порталі Кабінету міністрів. Середня чисельність людей, які надсилають цю петицію – 30-50 тисяч. Якщо є така чисельність, тоді автоматично петиція має бути розглянута відповідним органом. Це взагалі прорив, бо це дає можливість громадянам бути напряму залученими до законотворення. Всі ми знаємо, що джерелом влади є народ, але де-факто народ здійснює свою законодавче право досить рідко, в основному це зводиться до виборів, коли люди дають мандат довіри владі. Ця ініціатива – це перша ластівка в електронному урядуванні
– Які умови мають бути виконані ще, щоб петицію розглянули?
– Має бути сформована ініціативна група, вона має певну проблему донести до представників влади. Ця проблема формується в більш законодавчому смислі. Наприклад, десь в конкретній громаді людей турбує екологічний стан, тоді ця група адаптовує свою проблему до національного питання і ставиться петиція. Має бути спеціальна аплікаційна форма. В законопроекті ми прописали, що кожен виборець має право подавати або підписувати петицію.
– Де це вже працює?
В Ісландії 98% виборців користуються інтернетом, і вони писали Конституцію всі разом
– Найбільш успішною країною є Естонія. Критики цієї новації, звичайно, є також. Вони кажуть, що це, як правило, малі країни з великим покриттям мережі інтернет. В Естонії вже відбуваються парламентські вибори за електронною системою. В Ісландії 98% виборців користуються інтернетом, і вони писали Конституцію всі разом. Там, звичайно, не так багато населення. Але порівняти: як у нас здійснюється конституційний процес: закрито, кулуарно, виборці ставляться перед фактом. А там кожен мав можливість взяти участь в законотворчому процесі. У Швейцарії, наприклад, вже більшість кантонів перейшли на електронну виборчу систему. Взагалі Швейцарія – країна референдумів, де більшість питань вирішується місцевими громадами. Всі ми розуміємо що інтернет – це наше майбутнє, інтернет входить в наше життя, і це вже вимога часу.
– Є ще одна ініціатива громадянської кампанії «За відповідальну владу», яка стосується прямої демократії. Вона запроваджує інструмент, який би давав людям контролювати і визначати самостійно, хто достойний ними керувати. Або ж оголошувати «недостойним» вотум недовіри посадовим особам.
Без шин, без коктейлів, без насилля, цілком демократично ти можеш висловлювати свою позицію – без того щоб бити шибки
Під тиском громади йшли судді, прокурори, міліціонери. Але це варто перевести в правову площину. Є й інші методи, ніж каменюка чи коктейль
– Так, це так само форма прямої демократії, яка дає змогу громаді самостійно вибирати тих представників, які, на думку виборців мають право представляти її інтереси. Без шин, без коктейлів, без насилля, цілком демократично ти можеш висловлювати свою позицію – без того щоб бити шибки. Це можливість показати рівень відповідальності політика перед своїм виборцем. Цей законопроект спрямований більше на місцеву владу. Бо на центральному рівні працюють інші методи, і часто вони не дослухаються навіть до загальнонаціональних вимог. Але на місцевому рівні це працює, ми бачимо, що після Майдану, революції чимало було таких випадків, що під тиском громади йшли судді, прокурори, міліціонери. Але це варто перевести в правову площину. І ця кампанія «За відповідальну владу» покликана показати, що є й інші методи, ніж каменюка чи коктейль.
– Чи є кадрові зміни чи зміни в принципах роботи в областях, на місцях починаються?
Є в політології такий залізний закон олігархії. Громадянське суспільство іде на 5 кроків попереду влади
– Влада це така річ – її представники хочуть залишити все, так як є. Бажання змінювати систему було, коли теперішні представники влади перебували в опозиції. Є в політології такий залізний закон олігархії. Коли вчорашні опозиціонери або представники неправлячої касти переходять у владу і відриваються від інтересів громадян. Тому, безумовно, суспільству треба тиснути, треба показувати альтернативні варіанти вирішення проблем. Громадянське суспільство іде на 5 кроків попереду влади. Я б радив владі слухати місцевих активістів і принаймні не іти на конфронтацію. Оскільки до чого це призводить, ми вже бачили декілька разів.
– Які ще є нові механізми впливу на місцеву владу?
– Якщо говорити в контексті електронної демократії і електронного урядування, то це так само перенесення цих механізмів на місцевий рівень. Неважко створити на сайті міської ради спеціальну платформу або ж розробити спеціальний механізм із представниками громадськості щодо вирішення проблем за допомогою влади і суспільства. Наприклад, є проблема смітників або бездомних собак. Потрібно ставити цю петицію. І меру треба дивитися, чи ідуть відгуки від представників громади. Якщо ця проблема є важливою, треба збирати громадські слухання, збирати пропозиції і спільними силами вирішувати ці питання. І якщо потрібно, то й спільні кошти залучати. Як приклад самоорганізації населення – в Житомирській області вирішували питання стерилізації тварин власними методами. В Житомирі не було коштів, і за допомогою громадськості будували притулки, проводили стерилізацію. В Києві чимало таких ініціатив було, потрібно залучати всі механізми.
– А чи не буде представникам влади навпаки легше ігнорувати ці інтернет-петиції, звернення он-лайн? Чи не буде це навпаки погіршувати доступ громадян до рішень?
Державна машина має відповідати сучасним вимогам і запитам
– Я мав досвід державної служби. Моя ініціатива була в одній зі столичних адміністрацій запроваджувати систему комунікації з громадою через Facebook. Це працювало, але мій досвід показав, що цим користувалися лише керівники молодшого віку, які дружили з комп’ютером. Для керівників старшого віку це було дуже важко, вони всіляко боялися цього, не хотіли використовувати новітні технології, зокрема інтернет.
Крім того, я знаю, наприклад, як працювала електронна система урядування, документообігу. Деякі керівники замість того, аби працювати в електронній мережі, роздруковували листи, давали на підпис іншим виконавцям, забирали листи і секретарі це все вводили по другому колу. Те, що планувалося – економія паперу, часу – не працювало, навпаки лише подвоювалися витрати.
Ті чиновники, які не відповідають посадам, мають іти. Ті, хто хоче працювати, мають вчитися. Державна машина має відповідати сучасним вимогам і запитам, а якщо вона стара, радянська, то вона не може працювати. Ця система потребує дерегуляції, бо все ґрунтується на усних вказівках, телефонному праві.
– Завдяки інтернет-демократії можливе і поновлення зв’язків з Кримом?
Хочемо залучити активних мешканців Криму, які перебувають під окупацією, до активного політичного процесу
Це дасть можливість нашим українцям, які в Криму, бути прямо залученими в процес, не виходячи з будинку проголосувати
– Ініціатива в стані розробки. Ми хочемо залучити активних мешканців Криму, які перебувають під окупацією, до активного політичного процесу. Ці виборці не проголосували на цих дострокових виборців. Ми хочемо розробити такий законопроект, який би став у перспективі законом, який би дозволив мешканцям Криму голосувати на виборах – місцевих або ж парламентських чи президентських за допомогою інтернету. Тобто це електронне голосування.
Звичайно, там чимало труднощів. По-перше, електронний підпис у нас не уніфікований. По-друге, захист потрібно доопрацьовувати. Але ж це дасть можливість нашим українцям, які в Криму, бути прямо залученими в процес, не виходячи з будинку проголосувати за допомогою електронного підпису.
Це спростить підрахунок голосів, здешевить всю систему виборів, зменшить маніпуляцію, оскільки не буде комісій. Це електронні протоколи, які неможливо буде підробити. Це можливість брати участь у виборах і не втрачати зв’язок із мешканцями Криму. Тоді вони точно будуть знати, що вони потрібні і прямо залучені до процесу.
– А чи готова на Вашу думку, Верховна Рада проголосувати і запровадити принципи інтернет-демократія в дію?
– Звичайно, що Верховна Рада і влада не зацікавлені в цьому, оскільки максимально прозорий виборчий процес дозволить показувати ті запити суспільства, які насправді існують. Але добре, що такі ініціативи є, і громадські активісти тиснуть на владу.
