Доступність посилання

ТОП новини

Ми відповідатимемо на Донбасі гарматами на гармати, мінометами на міномети – представник України у ТКГ


Український військовослужбовець на лінії фронту біля села Золоте Луганської області, 14 лютого 2020 року
Український військовослужбовець на лінії фронту біля села Золоте Луганської області, 14 лютого 2020 року

Мінськ – На черговому засіданні в Мінську Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу 26 лютого обговорили останнє загострення ситуації в Луганській області, де 18 лютого на лінії розмежування бойовики російських гібридних сил пішли в наступ та були відбиті українськими бійцями.

Посередниця від ОБСЄ на переговорах щодо Донбасу в Мінську посол Гайді Ґрау на підсумковому брифінгу в першу чергу висловила стурбованість подіями 18 лютого в Луганський області, вона ще раз нагадала, що зупинення вогню є ключовим положенням Мінських угод.

Я ще раз звертаюся до сторін із наполегливим закликом дотримуватися режиму повного зупинення вогню
Гайді Ґрау

«Минулого тижня ми стали свідками спалаху порушень режиму зупинення вогню в Луганській області, в тому числі із застосуванням зброї, забороненої Мінськими угодами. Цивільне населення знову заплатило високу ціну. Це неприйнятно. Я ще раз звертаюся до сторін із наполегливим закликом дотримуватися режиму повного зупинення вогню», – зазначила Гайді Ґрау.

Разом з тим головною причиною цивільних жертв у зоні протистояння на Донбасі вона назвала міни: цього року там загинуло 14 цивільних, із них 8 – від мін.

Ці дві теми активно та емоційно обговорювалися і в підгрупі з питань безпеки, і на засіданні ТКГ.

Українська сторона назвала особливо кричущим порушенням події 18 лютого 2020 року, спробу прориву незаконних збройних формувань.

Жодні політичні зрушення неможливі без повного припинення вогню, виведення збройних формувань та встановлення контролю над українсько-російським кордоном
Леонід Кучма

«Вкотре підкреслюю: без виконання безпекової складової Мінських домовленостей суттєвого прогресу в ситуації на Донбасі бути не може. Жодні політичні зрушення неможливі без повного та всеосяжного припинення вогню, виведення збройних формувань та військової техніки, вирішення питання щодо встановлення контролю над українсько-російським кордоном», – наголосив голова української делегації Леонід Кучма, якого цитує його речниця Дарка Оліфер.

За словами Кучми, спроба прориву 18 лютого 2020 року свідчить про «бажання зірвати виконання домовленостей лідерів країн «нормандської четвірки» в Парижі».

Наступ 18 лютого ретельно готувався – представник України

Представник України у безпековій групі Богдан Бондар на прохання Радіо Свобода розповів, як проходила дискусія щодо подій 18 лютого.

Представник України у безпековій підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Богдан Бондар
Представник України у безпековій підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Богдан Бондар
Незаконні збройні формування, якими управляє російська сторона, 17 лютого зосередили певні підрозділи, танки, артилерію
Богдан Бондар

«Ми ще раз наголосили на тому, що незаконні збройні формування, якими управляє російська сторона, порушуючи домовленості, 17 лютого зосередили певні підрозділи, танки, артилерію. Підтвердженням цього було те, що того ж дня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ втратила там 2 безпілотники. Вони були спеціально посаджені – в цей час йшла підготовка до активних наступальних, штурмових дій. Зранку 18 лютого такі бойові дії відбулися, було нанесено удари по декількох наших позиціях. Небезпеку для противника становила та позиція, яка безпосередньо потрапила під дії двох диверсійно-розвідувальних груп», – повідомив Богдан Бондар.

У той же час представник угруповання «ЛНР», що визнане в Україні терористичним, Владислав Дейнего після засіданні ТКГ заявив, що все начебто було навпаки: це українська сторона стріляла 18 лютого на лінії розмежування, внаслідок чого постраждали житлові будинки та лінії електропередачи, і що начебто українські військові вирушили на позиції противника, і на них загинув один із українських бійців.

«Це підтверджує той факт, що не ми спробували рухатися вперед», – сказав Дейнего про бій 18 лютого.

Він також заперечив заяви української сторони про захоплення безпілотників СММ ОБСЄ задля підготовки цього наступу та сказав, що саме українська сторона посадила безпілотник ОБСЄ, щоб забрати з нього секретну інформацію.

Вони не визнають, що Росія є агресором, стороною конфлікту, яка постачає зброю, боєприпаси та оплачує всі ці дії
Богдан Бондар

Російська сторона також не визнала своєї причетності до цього бою, сказав Богдан Бондар, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

«Вони не визнають, що Росія є агресором, стороною конфлікту, яка постачає зброю, боєприпаси та оплачує всі ці дії, – каже він. – А з представниками «окремих районів» (ОРДО і ОРЛО – ред.) ми не спілкуємося та не ведемо переговори. У нас є одна сторона, з якою ми ведемо переговори щодо припинення вогню та ефективного виконання Мінських домовленостей, – це Росія».

«Ми заявили, що ми будемо адекватно реагувати, ми будемо відповідати на застосування противником артилерії – артилерією, на міномети – мінометами. Тому що Україна як держава має право на захист, і військовослужбовці мають право на застосування зброї для адекватної відповіді», – сказав після засідання ТКГ представник України у безпековій підгрупі.

Росія блокує переговори щодо зон безпеки – Бондар

На переговорах щодо нових зон безпеки, де мають відвести сили та засоби ураження, обговорювалися три можливі ділянки на лінії фронту, в тому числі біля мосту у Станиці Луганській, в районі Авдіївки, та в селищі Гнутове біля Маріуполя, повідомив Богдан Бондар.

«Певні наші пропозиції щодо нових ділянок розведення сил були заблоковані російською стороною і практично ми обговорювали тільки одну ділянку – у Гнутовому. Там є певне зближення позицій. Але не домовилися і тут, тому що російська сторона вимагає залишитися на позиції, яку вони тепер займають», – зазначив представник України у безпековій підгрупі.

За словами Бондара, Україна на переговорах у Мінську наполягає, що розведення сил та засобів ураження може відбуватися лише на тій лінії розмежування, яка була зафіксована Мінськими угодами у вересні 2014 року. Пізніше бойовики російських гібридних сил взяли під свій контроль деякі інші ділянки української території.

А щодо нових пунктів пропуску, то, зауважив Бондар, сторони конфлікту «повинні спочатку відкрити КПВВ у Золотому».

«Таке рішення було ухвалене у 2016 році і воно досі блокується російською стороною та ОРДЛО. Після цього ми готові до обговорення відкриття КПВВ на інших ділянках – на будь-яких інших напрямках», – заявив представник України у безпековій підгрупі.

Наступне засідання ТКГ має відбутися 11 березня.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

XS
SM
MD
LG