Доступність посилання

ТОП новини

Майдан для онуків. Момент істини


Майдан Незалежності, 19 лютого 2014 року
Майдан Незалежності, 19 лютого 2014 року
(Рубрика «Точка зору»)

Через роки Майдан стане темою для літературних творів і кінофільмів, його постарілі учасники розповідатимуть онукам, як саме тут, на центральній площі Києва, вони вилазили на «ялинку», щоб прикріпити портрет Юлії Тимошенко (це такий політик, її незаконно посадили у в’язницю), а тут зірвали голос, вимагаючи відставки Віктора Януковича (вже й не пам’ятаю, хто це такий був), а тут будували барикади...

Онуки будуть здивовано дивитися на тихі мирні вулиці Києва і, звичайно ж, не дуже повірять, що дідусь чи бабуся брали участь у подіях, про які розповідають на уроках історії. Але для тих, хто був на Майдані, буде нескінченно важливо ще раз пережити події далекого минулого поруч із тими, кому вони зможуть залишити Україну – живу і щасливу.

У житті кожного суспільства, в житті кожної людини рано чи пізно настає момент істини. Якби українці просто «проковтнули» б побиття студентів на Майдані, в їхньому власному житті і в житті їхньої країни все було б інакше. Вже зараз лютувала б справжнісінька диктатура, економіка лежала б у руїнах, а Віктор Янукович бадьорим кроком поспішав би в Митний союз. Мені можуть заперечити, що і зараз українці живуть не дуже заможно – а так був би шанс, що Янукович на російські гроші зберіг би ілюзію стабільності до найближчих президентських виборів. Але бідність вільних людей тим і відрізняється від бідності підданих, що вільна людина може щось міняти в своєму житті і вимагати змін від влади.

Цілком можливо, що боротьбу за українське майбутнє почали б наступні покоління українців – ті самі онуки учасників Майдану, які з подивом будуть вислуховувати неймовірні історії про барикади. Але я пишаюся тим, що покоління моїх власних ровесників виявилося на висоті історичного завдання. Що воно не злякалося Януковича, «Беркуту», бандитів, російської армії, стрєлкових і навіть самого Путіна, котрий повірив в свою могутність.

Журналісти – якщо, звичайно, вони говорять і пишуть правду – працюють саме заради таких миттєвостей і днів. Тільки тоді вони розуміють, що трудилися недаремно і що ті цінності, заради яких вони вибирали свою професію, починають працювати на площах і стають правилами народу і країни.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

XS
SM
MD
LG