Доступність посилання

ТОП новини

Патріотизм і солідарність українців – запорука перемоги України – соціолог


Під час мітингу в Маріуполі, 28 серпня 2014 року
Під час мітингу в Маріуполі, 28 серпня 2014 року

Як колись поляки, значна частина українців усвідомила себе українцями саме завдяки війні за незалежність. У цій боротьбі, подібній до тієї, якою пройшло польське суспільство, зродилася модерна українська нація. До українського державного проекту активно долучилися східні і південні області держави а необхідність спільних дій довела, що нація вміє згуртуватися. Хоча ще недавно українці нарікали на брак довіри у суспільстві. Чи ці зміни будуть сталими, як у сусідній Польщі? І на яких спільних цінностях українці зможуть збудувати державу із співгромадянами з тих територій, де нині точиться війна проти України? Про це говоримо з українським соціологом, який нині живе і працює у Варшаві Юрієм Тараном.

– Війна все-таки відіграє мобілізаційний потенціал і люди на хвилі цієї трагедії все-таки схильні більше звертати увагу на те, в якій країні вони живуть, пишатися своєю країною, говорити про те, що вони виступають за незалежність. В Донецькій і Луганській областях, а також в Республіці Крим було дуже важко провести дослідження. Відповідно ці області були виключені, правдоподібно, з опитування, а це все впливає на середній показник по всій Україні.

– Наскільки поляки почуваються патріотами своєї країни в мирний час?

– В цілому, будь-які дослідження по всьому світові показують те, що більш-менш 80% населення країни в меншій або більшій мірі пишається своєю країною. Не є винятком у цьому випадку і Польща. Якщо говорити про молодих людей, то тут рівень патріотизму, який фіксується в опитуваннях громадської думки, він завжди буде високий. Тому що це соціально очікувана норма. Щоб люди все-таки відповідали так на питання про своє громадянство, про батьківщину.

– Для України це нова норма особливо для сходу, півдня України. Чим Ви пояснюєте зростання патріотизму саме у цих регіонах?

Люди записалися в батальйони територіальної оборони. Це додає патріотизму мешканців, які долучаються до патріотичного руху, до патріотичної війни

– Справа в тому, що вони наближені до театру бойових дій. Там є люди, які записалися в батальйони територіальної оборони. Відповідно, це все додає патріотизму мешканців, які в той чи інший спосіб долучаються до патріотичного руху, до патріотичної війни. Є ще один момент.

Цим східним областям дали можливість в якомусь сенсі відчути себе українцями. Якщо раніше такий патріотичний міф, в 90-і роки, навіть на початку 2000-х, об’єднував тільки Західну Україну, галичан, Київ вже в меншій мірі, а решта були так званим «болотом» – Полтавська, Кіровоградська, Харківська та інші області, які не знали, куди їм орієнтуватися, то нарешті ці люди почали більшою мірою визначатися з перспективою, з тим, чого вони хочуть і в який спосіб.

– З’явилися такі почуття, як солідарність, і вона дуже активна. Те, чим поляки прославилися свого часу. Наскільки це наближує зараз Україну до Європи, а може навпаки виводить її в європейські лідери, щодо цих почуттів?

Коли люди зможуть організовуватись так, щоб свої справи вирішувати на локальному рівні, от тоді можна буде говорити про зростання рівня солідарності

– Те, що ми бачимо, зростання волонтерського руху, рухів самоорганізації для виконання певних функцій, цілей. Але прошу звернути увагу, що все-таки підтримка певних батальйонів, військових угруповань, це все-таки ціль досить тимчасова. Про солідарність можна говорити тоді, коли цілі є більш довготривалими. Зміна політичного режиму, боротьба проти корупції, створення якихось інституціолізованих форм взаємодії. Коли люди на місцевому рівні зможуть організовуватись так, щоб свої справи вирішувати на локальному рівні, наприклад на рівні домоуправління, от тоді можна буде говорити про зростання рівня солідарності.

Раніше соціолог Євген Головаха у своїх дослідженням показував, що в Україні існує аморальна більшість. Він фіксував це на рівні запитання, яке задавалось респондентам. Він запитував: «Чи можете ви очікувати допомогу тоді, коли вона вам знадобиться? Більше ніж 50% говорили про те, що вони не очікують на допомогу. Це означало, що якісь суспільні зв’язки розірвані, є брак довіри у суспільстві, люди не довіряють своїм друзям, не довіряють сусідам, не довіряють мешканцям міста, не довіряють владі.

Натомість Валерій Хмелько говорив про те, що крім такого очікування, є ще фактичний стан речей. І у своїх дослідженнях Київський міжнародний інститут соціології задавав питання про те, чи люди отримували таку допомогу, якщо вона їм була потрібна? І, власне, тоді люди відповідали, що так, хоч вони не очікували її отримати, але вони її отримали. Відповідно цей спір тривав досить довго.

Українці швидко самоорганізовуються, це та риса, яка допоможе Україні вибратись зі складного становища

І сьогоднішній день просто показує, що можна мати низькі очікування стосовно сусіда, до знайомого, можна мати завищені очікування до влади, але коли насправді ми стикаємось з проблемою, яку треба реалізувати, ми бачимо, що українці все таки вміють діяти спільно. Вони швидко самоорганізовуються, вони швидко знаходять шляхи вирішення проблеми. Вони не є сентиментальними, а тільки беруться за розв’язок певної проблеми. І це я думаю, що це є власне та риса, яка допоможе Україні вибратись зі складного становища. Якщо ж говорити про результати опитувань, то на даний момент мені не відомо, чи хтось проводив такі дослідження, щоб з’ясувати, яким є рівень на сьогоднішній день, яких очікувань і рівня допомоги.

– Пане Таран, відштовхуючись від цього, що на Вашу думку, допоможе склеїти країну коли війна закінчиться і потрібно буде знаходити спільну мову з тими людьми, які воювали проти України на Донбасі? На яких спільних цінностях можна цю спільну мову збудувати?

Для більшості країни – Україна є найвищою цінністю на даний момент

– Взагалі-то я думаю, що це залишиться регіональною проблемою. Це не буде загальнонаціональною проблемою. Бо на даний момент для більшості країни, навіть якщо говорити про Дніпропетровськ, про Запоріжжя, про Харківську область, хоча з Харківською теж є проблеми, і з Одеською є проблеми, але для більшості областей це питання на рівні громадської думки вирішене. Україна є найвищою цінністю на даний момент.

Тобто залишається тільки Луганськ і Донецьк. Наскільки там високий рівень підтримки національної влади в Києві, ми теж зараз не можемо з’ясувати. Але можна допустити, що це десь близько 50%. Відповідно, що робити з іншою половиною населення? Що можна сказати? Тут, можливо, допоможуть справді і економічні реформи, а головне це просто успішність нової влади. Як тільки нова влада покаже, що вона вміє успішно розв’язувати проблеми, то це буде найбільший козир, який буде свідчити про те, що ми були праві, що українська влада була права, коли змінювала і режим Януковича, і потім запроваджувала, змінювала Верховну Раду, змінювала президента. Це є найліпший результат, конкретний результат є завжди найліпшим аргументом.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG