Лондон – В той час як фахівці розслідують обставини загибелі майже 300 людей в пасажирському літаку, збитому над Донбасом, політики вирішують, як давати раду міжнародній кризі, яку спричинила трагедія.
Якщо досі багато країн світу могли вважати, що бойові дії на сході України їх не стосуються, то зараз уряди змушені визначатися з позицією. Визначенню також підлягає сама катастрофа, що сталася 17 липня.
Президент Петро Порошенко невтомно повторює світові, що Україна протистоїть тероризму. Це він зробив і в інтерв’ю телеканалові CNN 21 липня.
«Я не бачу ніякої відмінності між трагедією 11 вересня у США (терористичні напади 2001 року з використанням пасажирських літаків – ред.), трагедією Локербі (вибух пасажирського авіалайнера над Шотландією 1988 року – ред.) і трагедією над Грабовим в українському небі», – заявив український президент, закликаючи міжнародну спільноту усвідомити, що Україна протидіє силам, які є загрозою для усього світу.
Локербі – потужний символ для Заходу
Україна офіційно називає події на сході і тероризмом, і сепаратизмом, і боротьбою з російською агресією, бойовиками та російськими найманцями.
Британський публіцист і дослідник Росії Бен Джуда каже, що розуміє, чому Петро Порошенко вибирає саме такі терміни й порівняння наприклад із Локербі – селом у Шотландії, над яким 1988 року вибухнув американський авіалайнер і загинули 290 людей в небі та на землі, куди впали уламки літака.
«Він (Порошенко) слушно вдався до такого порівняння, бо катастрофа над Локербі залишається символом у британській громадській думці, і це майстерна спроба поставити Путіна поруч із Каддафі в надії, що Британія назве бойовиків у Східній Україні терористичними організаціями, а Росію назвуть державою, яка підтримує тероризм. Це привело би до дуже суворих фінансових обмежень на російські державні установи й підприємства», – сказав Бен Джуда в інтерв’ю Радіо Свобода.
Але, на його думку, зараз такий крок виглядає теоретично можливим, проте малоймовірним, хоча міжнародні лідери після збиття малайзійського авіалайнера оголосили про відповідальність Росії і вказали на особисто президента Путіна.
Наприклад у виступі британського прем’єр-міністра Дейвіда Камерона про трагедію над Грабовим, слова «тероризм», на якому наполягає президент Порошенко, немає, хоча є немало інших слів осуду.
Путін постав перед чітким вибором – як відповідати на цю жахливу трагедіюДейвід Камерон
«Для Росії це визначальний момент. Світ спостерігає. Президент Путін постав перед чітким вибором – як відповідати на цю жахливу трагедію. Я сподіваюся, що він скористається можливістю вийти з цієї вибухонебезпечної кризи і припинить підтримку сепаратистів Росією. Але якщо він не змінить свого поводження з Україною, Європа і Захід повинні засадничо змінити наше ставлення до Росії», – застеріг прем’єр-міністр, промовляючи у парламенті.
Як саме змінити? Офіційний Київ, називаючи бойові дії на Донбасі антитерористичною операцією й оголосивши «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями, майже однозначно вказує на те, що російська держава фактично підтримує терористів.
Приклад Лівії
Співрозмовник Радіо Свобода Бен Джуда стверджує, що наразі Європа і США не готові використовувати термін «тероризм», коли мова йде про війну з сепаратистами, підтримуваними Росією, на Донбасі.
На думку публіциста, міжнародна спільнота не бачить можливостей вжити до Росії таких заходів, які були вжиті стосовно, наприклад Ірану, названого державою, що підтримує тероризм, чи Лівії, яка опинилася у повній ізоляції після того, як слідство назвало лівійські спецслужби причетними до влаштування вибуху над Локербі.
«Лівія була маргінальною країною. Трохи експортувала нафти, але не так вже й багато. Її не надто поважали і точно не боялися в Британії чи у США. Вплив Лівії був мізерним. Росія – це зовсім інше. Західні еліти, які залучені до велетенських фінансових оборудок з Росією, не будуть поводитися з нею так, як поводилися із північно-африканським диктатором. У міжнародних взаєминах одні правила стосуються сильних, а інші – слабких і це не таємниця. Тут справа не у блюзнірстві Заходу чи подвійних стандартах. Просто є речі, які можна зробити зі слабшою стороною, і є межі того, що можна зробити з сильнішою стороною», – доходить висновку Бен Джуда.
Лівія, після багаторічного тиску суворих санкцій погодилася видати підозрюваних у влаштуванні вибуху для суду в Шотландії. Один із підозрюваних був виправданий, а інший – Абдельбасет аль-Меґрахі – провів кілька років у в’язниці, але хворого на рак його 2009 року відпустили помирати в Лівію.
Він завжди відкидав свою вину. Міжнародні журналістські розслідування виявили кілька серйозних підстав вважати, що до вибуху над Локербі, можливо, був причетний Іран – країна, яка перебуває у стані країни парії вже десятки років. Але іранський уряд, звинувачений у державній підтримці тероризму, тримається за свою владу міцно.
Краще санкції зараз, ніж пізно
Навіть якщо ситуація з загибеллю малайзійського авіалайнера наразі не виглядає як беззастережний приклад саме тероризму, навмисне чи помилкове убивство майже трьохсот невинних іноземців створило російському керівництву серйозні проблеми.
Міжнародний редактор журналу «Економіст» Едвар Лукас в одному з останніх інтерв’ю британським ЗМІ заявив, що президент Путін ще має надію, що європейці користуватимуться матеріальними, а не моральними міркуваннями, будуючи стосунки з Росією.
«Путін розраховує, що лідери західних країн більше турбуються про робочі місця, економічне зростання і торгівлю, а не про справи на територіях колишнього Радянського Союзу. На Заході справді не хочуть втратити кілька відсотків ВВП, платити вищі ціни за анергію, потерпати від вищого безробіття і нових банкрутств лише для того, щоб роздратувати Путіна. А саме такі були би наслідки, якби ми застосували справжні санкції – більшість санкцій були би болісними для нас, адже лондонське Сіті – це величезна «пральна машина» для російських грошей. Багато з них вкладені в ринок нерухомості Лондона. Росіяни – великі клієнти для британських підприємств, а російська державна нафтова компанія «Роснєфть» є найбільшим джерелом нафти для найбільшої нашої нафтової компанії BP. Якби ми серйозно взялися за санкції, то це було би болісно для нас, для німців, для нідерландців. Але я вважаю, що рано чи пізно ми мусимо це зробити, тому я би сказав, що краще це зробити зараз!» – зазначає Едвар Лукас.
